Розсилка від Укрінформу "Відбудова 2026"

Архів розсилок
630_360_1759304881-332
630_360_1759304881-332

Уряд перед відставкою виділив ₴40 млрд на підготовку регіонів до зими

На фінальному засіданні чинного на той момент складу уряду було ухвалено механізм використання 40 млрд грн на підготовку до зими в межах Планів стійкості.

«Загалом на реалізацію Планів стійкості вже спрямовано 67,8 млрд грн із державного бюджету та ще 9,6 млрд грн - із місцевих бюджетів. Уряд розробляв їх спільно з регіонами з березня на виконання рішення РНБО. Головна мета - підготувати критичну інфраструктуру до наступного опалювального сезону та забезпечити людей теплом, водою і світлом навіть в умовах постійних атак», - зазначила чинна на той час Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

14 липня Верховна Рада підтримала відставку Юлії Свириденко. Разом із нею автоматично у відставку пішов увесь уряд. 16 липня парламент ухвалив подання Президента про призначення Сергія Корецького на посаду Премʼєр-міністра України. Він став четвертим очільником уряду за час президентства Володимира Зеленського, замінивши Юлію Свириденко, яка пропрацювала на посаді трохи менше року. До обрання на посаду він працював СЕО групи "Нафтогаз". Серед своїх пріоритетів назвав підготовку країни до зими і нового опалювального сезону. 

Окремо зазначимо, що Євросоюз також залучений до підготовки України до зими. Зокрема, цьогоріч ЄС надасть на це 920 мільйонів, - про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на пресконференції у Києві. Глава ЄК запевнила, що Україна може розраховувати на Європейський Союз. 

«Це забезпечить безперебійну роботу енергетичної системи України у важкі часи, і поки ми готуємося до наступної зими, наша підтримка продовжується. Ми, як і минулої зими, допомагаємо відновлювати, ремонтувати та зміцнювати енергетичну інфраструктуру України відповідно до нашого плану. Хай що станеться цієї зими, ми зробимо все можливе, щоб у домівках українців було світло та тепло», – сказала вона. 



630_360_1772025746-404
630_360_1772025746-404

Розвиток нової генерації в найближчі роки потребує €7 мільярдів інвестицій - Зайченко

630_360_1774547683-206
630_360_1774547683-206

В Україні розпочався другий конкурс на будівництво 1,5 ГВт нової генерації

630_360_1753966143-353
630_360_1753966143-353

Банки профінансували енергетичні проєкти з відновлення 1,9 ГВт генерації

630_360_1772810340-247
630_360_1772810340-247

Стабілізують напругу та запобігають аваріям: уряд спрямував понад ₴880 мільйонів на системи STATCOM


Більше новин:

  • Україна отримала $3,35 мільярда від Світового банку
  • Кабмін розширив дію експериментального проєкту з реалізації планів стійкості регіонів
  • Рада ухвалила закон про теплові пункти у будинках
  • На Миколаївщині до кінця року планують завершити будівництво когенераційної станції на 9,6 МВт- Шмигаль
  • SOCAR і Нафтогаз опрацьовують технічні аспекти постачання азербайджанського газу в Україну
  • Українські промислові зразки стали доступними у світовій базі даних DesignView
  • Kernel призупинив роботу терміналів у Чорноморську через пошкодження
  • У Вишневому завершили невідкладні роботи з відновлення газових мереж, які були пошкоджені через атаку РФ
  • У Лаврі розповіли, як готують до зими Успенський собор

630_360_1718535551-612
630_360_1718535551-612

Вода для Вінниці: виклики війни і безальтернативності

Стрімкі кліматичні зміни призвели до того, що воду в світі почали називати другою нафтою. В Україні ж на негативні погодні чинники накладається ще й фактор війни.

У Вінницькій міськраді кажуть, що водозабезпечення – питання стратегічної безпеки громади на роки вперед. І рішення, які гарантуватимуть надійне водопостачання та стабільність міста на десятиліття, попри війну слід упроваджувати вже сьогодні. В мирні часи вистачало отриманого у спадок із радянських часів єдиного джерела водопостачання і структури, яка його забезпечує – «Вінницяоблводоканалу». Але чи має місто «план Б» на випадок ураження ворогом цієї інфраструктури?

Як планують вирішувати проблему водопостачання в обласному центрі, з’ясовувала кореспондентка Укрінформу.

Читати

Для швидкої ліквідації наслідків атак РФ запускають новий механізм - національні бригади відновлення

630_360_1674516377-765
630_360_1674516377-765

"Створюємо національні бригади відновлення, які допомагатимуть громадам оперативно ліквідовувати наслідки російських обстрілів", - зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

"Ми масштабуємо ефективний минулорічний досвід, коли залучили понад 2000 фахівців з усієї України для ліквідації наслідків обстрілів у столиці. Національні бригади дозволять швидко залучати кваліфікованих фахівців, техніку та обладнання з різних регіонів туди, де вони найбільше потрібні. Йдеться про відновлення об’єктів тепло-, водо- та електропостачання, водовідведення, а також житлових будинків, пошкоджених внаслідок російських атак", - пояснив Кулеба.

Він поінформував, що формування бригад координуватиме Укрзалізниця. До їхнього складу залучатимуть фахівців підприємств, які мають досвід виконання аварійно-відновлювальних робіт. Працюватимуть вони за рішеннями Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій із залученням обласних військових адміністрацій.

Читати

Цифрова еволюція або як зробити Україну одним зі світових лідерів інновацій

630_360_1784029873-526
630_360_1784029873-526

Цифрова еволюція, на якій зосереджена команда Мінцифри, покликана зробити так, що ШІ-агенти візьмуть на себе не лише спілкування з громадянами, а й багато внутрішніх процесів у державних установах, звільняючи людей від рутини.

На якому етапі цього переходу перебуває нині система вітчизняного держуправління, як просувається створення національної мовної моделі «Сяйво», як закон регулюватиме роботу ШІ-агентів та які ще практичні кейси готує команда міністерства у рамках цього переходу – в інтерв'ю Укрінформу розповів Роман Кислий, керівник WINWIN AI Center of Excellence при Міністерстві цифрової трансформації України.

Інтерв'ю

ДонНТУ - приклад найуспішнішої релокації технічного університету

28
28

Один із передових і найстаріших вищих навчальних закладів України – Донецький національний технічний університет – цьогоріч відзначає 105 років від заснування. Цей ЗВО змушений був релокуватися з Донецька через російську окупацію, але продовжує своє життя дуже насичено: реалізує нові наукові проєкти, готує висококваліфікованих фахівців для економіки України, посилює співпрацю з громадою, де перебуває, та зміцнює міжнародні зв’язки.

Тричі переміщений Донецький національний технічний університет у Дрогобичі започатковує проєкти з бізнесом, залучає гранти та планує створити наукове містечко.

Читати

Барнахус - це зміна культури ставлення до дитини в системі правосуддя

2
2

Упродовж останніх п'яти років в Україні вибудовується принципово нова система роботи з дітьми, які постраждали від насильства або стали свідками злочинів.

Йдеться про центри Барнахус – простір, де дитина може пройти через слідчі дії та отримати психологічну, соціальну, правничу й медичну допомогу в одному безпечному місці, не переживаючи свою травму знову й знову в десятках кабінетів. За час упровадження моделі через ці центри пройшли понад 3,3 тисячі дітей. Україна сьогодні має одну з найбільших мереж Барнахус у Європі – 17 центрів – і нещодавно долучилася до європейської професійної мережі Barnahus Network. Це вже не експеримент, а робоча практика, ефективність якої підтвердила, зокрема, і практика Верховного Суду. Водночас разом із першими результатами виникли й виклики.

Про них, а ще про цифри, котрі стоять за цією роботою, та що потрібно зробити, щоб Барнахус став сталою частиною українського правосуддя, дружнього до дитини, Укрінформ поговорив із виконавчою директоркою МБФ «Українська фундація громадського здоров'я», директоркою представництва HealthRight International (Право на здоров'я) в Україні Галиною Скіпальською.

Читати далі

В Україні вперше підготовлено 10-річний прогноз потреб економіки у фахівцях

630_360_1751020902-951
630_360_1751020902-951

Документ розробили Мінекономіки спільно з KPMG за підтримки уряду Бельгії. Він враховує очікувані зміни в економіці, пов’язані з відбудовою країни, технологічним розвитком, демографічними тенденціями, міграційними процесами та євроінтеграцією.

Отже, в Україні уперше сформовано державне замовлення на підготовку фахівців на основі довгострокового прогнозу потреб ринку праці.

За базовим сценарієм, потреба економіки у зайнятих зросте з 12,9 млн осіб у 2025 році до 13,6 млн у 2030-му та 14,6 млн у 2036-му. Найбільший попит прогнозується на фахівців технічних, інженерних, виробничих, будівельних, медичних і наукових спеціальностей.

Зокрема, у будівельній галузі потреба у працівниках може зрости з близько 520 тис. осіб до понад 1,2 млн у 2036 році. Також очікується збільшення попиту на кадри у переробній промисловості, професійній, науковій та технічній діяльності.

Читати далі

Врятувати маєток 1912 року та 10 тисяч експонатів

video_preview_2847fef22fd08ccef57e401f1c2c456e.jpg
video_preview_2847fef22fd08ccef57e401f1c2c456e.jpg

Минув майже місяць після російського удару по Харківському художньому музею, і днями на будівлі – пам'ятці архітектури місцевого значення – почалися першочергові консерваційні роботи. Який стан об’єкта, чи можна його врятувати, скільки експонатів утрачено назавжди та чи зможе музей працювати – аналізуємо в публікації Укрінформу.

Репортаж

Синєгубов каже, що підземну частину нового онкоцентру в Харкові будують з випередженням графіка

630_360_1784028303-7096
630_360_1784028303-7096

Споруда, що зводиться, має подвійне призначення: це укриття на 1100 людей і медичний заклад, де будуть операційні та діагностичні приміщення.

На цей рік передбачено фінансування об’єкта у 300 млн.

“Але на цей час ми бачимо, що нам потрібне дофінансування - ще 250 млн, тому що ми йдемо з випередженням графіка виконання робіт”, - повідомив журналістам начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. 

Переглянути фото

630_360_1666451464-843
630_360_1666451464-843

Музей Марії Примаченко на Київщині буде відновлений за проєктом французького архітектора - Бережна

За словами віцепрем’єр-міністра з гуманітарної політики — міністра культури, музей в Іванкові стане першим, який буде відновлено коштом Українського фонду культурної спадщини, відповідний проєкт уже є.

«З Фонду культурної спадщини можуть бути відновлені музеї. Першим музеєм, який буде відновлений, буде музей, який знаходиться в Іванкові, де було багато колекцій і картин Марії Примаченко. Ми вже маємо проєкт - це проєкт, який був запропонований нам французьким архітектором на Конференції з відновлення України у Гданську», - сказала Тетяна Бережна.


Інфографіка

1779968898-742
1779968898-742

 Відмовитись від розсилки

Відправлено через

SendPulse